Реквізит

Матеріал з Словник з інформатики
Версія від 22:32, 5 червня 2014, створена Мелеш Андрій (обговореннявнесок) (Створена сторінка: '''Реквізит''' Кожній властивості відповідає реквізит. Кожний реквізит характеризуєтьс...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Реквізит Кожній властивості відповідає реквізит.

Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), значенням і структурою.

При автоматизованій обробці викор-ться й скорочене ім'я — ідентифікатор. Крім того, при описі алгоритмів запроваджуються буквено-цифрові позначення.

Довжина реквізиту являє собою число знаків, якими подається його значення. Вона може бути сталою або змінною. Тип реквізиту визначається тим, які властивості об'єкта він може відбивати. Розглядають числові, текстові та логічні типи.

Числові- харак-ть кількісні властивості об'єкта, що їх дістають у результаті обчислень або вимірювані (значення можна задати в числовій формі). Такі реквізити називають ще реквізитами-основами або кількісними атрибутами.

Текстові- виражають, як правило, якісні властивості (їх називають ще реквізитами-ознаками, або якісними атрибутами).

Логічні або бульові, набувають лише двох значень: «істина» чи «хибність». Вони відбивають такі властивої об'єкта, які по суті можна поділити на дві протилежні групи.

Між структурними одиницями існують і інші структурні елементи.

1)повідомлення-складна структурна одиницю ЕКІ, утворювана з кількох реквізитів, котрі дають кількісну і якісну або саму лише якісну характеристику об'єкта чи процесу.

2)Складна структурна одиниця ЕКІ, утворена з одного реквізита основи одного і одного або декілької якісних атрибутів, пов'язаних логічно-являє собою показник. Показник завжди є повідомлення але не кожне повідомлення є показником.

3)Однорідні інф-ні сукупності реквізитів, об'єднані спільним змістомом, утворюють інформаційний масив (ІМА). Основними елементами масиву є записи. Запис хар-ся переліком і послідовнісю розміщення входящих в неї атрибутів, довжина запису дорівнює сумі довжин атрибутів.

Елементарні структурні одиниці ЕІ.

Одиницею (структурним елементом) найвищого рангу можна вважати всю інф-ну множину деякого об'єкта (галузь, регіон, цех, фірма, установа тощо), його інформаційну базу (ІБ). ІБ поділяється на структурні одиниці нижчого рангу, і так триває доти, доки не буде досягнено неподільних (атомарних) одиниць. Такими в ЕКІ є реквізити. Реквізити-це ті мінімальні структурні сукупності ЕКІ, які мають зміст. Кожній властивості відповідає реквізит.

Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), значенням і структурою.

При автоматизованій обробці викор-ться й скорочене ім'я- ідентифікатор. Крім того, при описі алгоритмів запроваджуються буквено-цифрові позначення.

Довжина реквізиту являє собою число знаків, якими подається його значення. Вона може бути сталою або змінною. Тип реквізиту визначається тим, які властивості об'єкта він може відбивати. Розглядають числові, текстові та логічні типи.

Числові- харак-ть кількісні властивості об'єкта, що їх дістають у результаті обчислень або вимірювані (значення можна задати в числовій формі). Такі реквізити називають ще реквізитами-основами або кількісними атрибутами.

Текстові- виражають, як правило, якісні властивості (їх називають ще реквізитами-ознаками, або якісними атрибутами). Показники, завдання первиних і вториних пок-ів.

Складна структурна одиниця ЕКІ, утворена з одного реквізита основи і одного або декілької якісних атрибутів, пов'язаних логічно-являє собою показник. Показник завжди є повідомлення але не кожне повідомлення є показником. Показник, який охоплює реквізит- основу і реквізити- ознаки, дає змогу характеризувати економічне явище як з кількісного, так і з якісного боку. В економіці роль показників надзвичайно велика, і їх можна вважати головними структурними одиницями ЕКІ. Будь-яка інформація потребує матеріалізованого подання. Розрізняють первинне і вторинне подання інформації. Записування даних, які вже пройшли первину реєстрацію, є їх вторинним поданням. Документ, зокрема й первинний, виконує дві функції: носія формації та юридичного акта правильності, обгрунтованості законності виконаних дій і операцій (фінансових, виробничих і т.ін.).

Первинними документами можуть бути які завгодно носії інформації, причому трудомісткість їх заповнення і відповідальність за виконання відповідних дій мало залежить від форм носія. Носіями інформації є технічні засоби (ТЗ), такі як ЕОМ і спеціалізовані ТЗ відображення інформації. Нині з'являються численні нові види носіїв і, відповідно, нині способи подання інформації. Так, у банківській справі застосовуються магнітні картки та смарт-картки. Інформація, записана на таких картках, якщо вони використовуються як електронні гаманці, мають вартість у буквальному розуміні слова. Формалізоване завдання атрибутів.

Для використання ЕОМ абсолютно необхідним є формалізація представлених інформаційних структур. (атрибутів, повідомлень, масивів, показників) і їх перетворень. Тобто мова йде про формалізоване завдання структур і алгоритмів їх отримання. В зв(язку з тим, що атрибут є основним то люба автоматизація починається із стадії формалізованого представлення реквізитів. Таке представлення використовується за допомогою табличного представлення слідуючих граф:

1)номер по порядку

2)назва реквізиту

3)прийняте позначення

4)тип реквізиту

5)довжина значення

6)кількість занків після коми

7)ідентифікатор


8)приклад значення атрибуту (іноді дають)

При формалізованому представленні показників насамперед потрібно:

А) виділити його складові

Б)дати їм позначення

В)визначити їх тип.

Виконання цих дій уже дає можливість виконати формалізований запис показників, тобто представити у вигляді формул чи математичних визначень а також формулювати алгоритм їх визначень

Г)якщо для цих атрибутів задати значення що вони можуть прийняти і присвоїти то з(являється можливість машиного призначення, її введення в ЕОМ, а також машиного пердставлення.

Д)якщо в цьому формалізованому запиті первинного показника провести підсумування то отримаємо новий похідний показник.